Історія коледжу

Витоки столітньої історії Житомирського технологічного коледжу сягають початку ХХ століття, коли з 1 липня 1911 року в Житомирі почала діяти казенна нижча реміснича школа.

Спочатку вона розміщувалася у найманому будинку на Великій Вільській вулиці, 35 (тепер вул. Перемоги), а з 1914 року – у побудованому спеціально для неї двоповерховому будинку на Московській вулиці, 45 (тепер його адреса вул. Московська, 37).

У школі було два класи, де 60 учнів (з переїздом у своє приміщення на Московській – 80 учнів) безкоштовно набували теслярсько-токарних та слюсарно-ковальських знань і навичок. На утримання школи з державної казни відпускалося щороку 4670 рублів, які складалися з 1000 рублів від земства, 1750 – від міського бюджету, 400 рублів з процентів від заповіданого капіталу барона І. М. Шодуара, 1520 рублів власне від казни.

До ремісничої школи приймалися хлопчики у віці 13-16 років без фізичних вад, які закінчили або однокласне училище, або витримали іспити в обсязі курсу таких училищ. Для вступу абітурієнту потрібно було подати лише три довідки: медичну, про попередню освіту і метричну.
Завідував школою відомий житомирський інженер, випускник Київського інституту Флор Якович Кашкадаєв. Прізвище цієї шанованої в місті родини носив навіть провулок, в якому мешкали Кашкадаєви (в районі нинішнього заводу «Автозапчастина», тепер ліквідований). Виконував обв’язки майстра-техніка випускник ремісничого училища М. С. Моргунов. Вчителем загальноосвітніх предметів був О. А. Кривий, підмайстрами - В. С. Бондаренко та О. М. Грищенко.

 Отож базою для Житомирського індустріального технікуму механічної обробки деревини послужила Житомирська об’єднана профшкола, заснована в 1924 році шляхом злиття трьох колишніх професійних шкіл: Першої механічної, Другої хімічної і Третьої будівельної. Першим завідувачем об’єднаної школи був досвідчений житомирський педагог М. П. Пастарнаков, а завучем - Андрій Євграфович Путов. Спочатку школа була дворічною. У 1925/26 навчальному році в школі навчалося 354 учні, яких навчали 23 викладачі, 8 майстрів та обслуговували 10 чоловік техперсоналу. Заняття розподілялись на три триместри: два теоретичних і один практичний. Навчання по триместрах розподілялося так: І-й триместр – з 15 серпня по 15 грудня; ІІ-й триместр – з 1 січня по 15 квітня, ІІІ-й триместр – з 1 травня до 15 липня.

Всі загальноосвітні предмети й частина фахових викладалися українською мовою. Російською викладалися лише «частини будівель», «механіка», «органічна хімія», «загальна технологія», «технологія керамічного виробництва». У 1926-27 навчальному році на відділенні деревообробки навчалося 56 учнів. Але заняття у навчальних майстернях на Московській вулиці розпочалися пізніше через ремонт приміщень і відсутність матеріалів. Навчання було платним, але з поважних причин із 366 учнів 163 були звільнені від сплати.

Відділи школи поділялись на підвідділи: механічний – на металообробний і деревообробний; будівельний – на шляхово-мостовий і архітектурно-будівельний; хімічний – на керамічний і шкіряний.

Згідно з постановою СНК від 23 березня 1930 року Житомирська чотирирічна індустріальна профшкола була перейменована на Житомирський індустріальний технікум, директором був призначений П.Г.Богдан. Під такою назвою заклад діяв до 1939 року, коли став іменуватися «Житомирський технікум механічної обробки деревини». У довоєнний період підготовка спеціалістів для меблевої промисловості в Україні здійснювалась лише у Житомирському технікумі МОД, куди поступали юнаки не тільки з більшості областей України, але і з Росії та Молдавії.

Навчально-виробничі майстерні технікуму виконували найрізноманітніші роботи: токарні, механічні, фрезерні і стругальні а також ремонтування двигунів внутрішнього згоряння, електромоторів, верстатів всіх конструкцій, оптичних та фізичних приладів і медичних інструментів. Таким чином не тільки забезпечувалася виробнича практика, а й підтримувався бюджет технікуму.

У зв’язку з німецькою окупацією Житомира з 1941 року технікум був змушений припинити свою роботу. Але вже 2 січня 1944 року - наступного дня після визволення міста - почалася відновлення діяльності технікуму. В березні цього року було здійснено набір студентів на перший та другий курси, а в вересні – на перші курси механічного, технологічного, планового, бухгалтерського відділень. Перший повоєнний випуск відбувся у 1947 році, тоді в технікумі навчалося вже 432 особи.

Наступні роки діяльності навчального закладу характеризуються зростанням чисельності студентів та викладачів, зростанням професійного рівня викладання різноманітних дисциплін, зміцненням матеріально-технічної бази.

На протязі 60-х – 70-х років здійснювалось будівництво нових навчальних корпусів, було побудовано найкращий на Житомирщині спортзал площею 570 кв.м, щорічно вводилися в експлуатацію навчальні аудиторії. Але найбільш масштабне будівництво навчального корпусу на 1200 місць розпочалося у 1973 році і 1 вересня 1977 року він був введений в експлуатацію. Після побудови у 1978 році студентського гуртожитку на 537 місць остаточно завершилось формування цілого студентського містечка технікуму, яке розмістилося в центрі міста в межах вулиць Котовського (нині вулиця Михайла Грушевського), Московської (нині вулиця Небесної сотні) та Чапаєва (нині вулиця Степана Бендери).

У наступні роки викладачі та студенти брали активну участь у семінарах, нарадах, виставках. Зокрема, технікум був неодноразовим учасником профільних виставок на ВДНГ СРСР у Москві та ВДНГ України у Києві.

Наказом Міністерства освіти України № 162-к від 2 серпня 1990 року Житомирський технікум механічної обробки деревини був реорганізований у вищий навчальний заклад – коледж з присвоєнням навчальному закладу найменування – Житомирський технологічний коледж, а у 1993 році – акредитований за другим рівнем в системі безперервної освіти, що забезпечує підвищений рівень підготовки спеціалістів.

У другій половині дев’яностих років у коледжі практично заново було створено методичне та програмне забезпечення для підготовки спеціалістів усіх спрямувань, що було відзначено Міністерством освіти і науки України. Проведена тотальна комп’ютеризація навчального процесу, на даний час викладачі та студенти використовують у своїй роботі біля двохсот комп’ютерів. На теперішній час у коледжі створені гарні умови для навчання і побуту студентів: є три навчально-лабораторні корпуси, навчально-виробничі майстерні, бібліотека, гуртожиток, медпункт, стоматологічний кабінет, актова зала, спортивно-оздоровчий комплекс.

Наказом Міністерства освіти і науки України №388 від 2.04.2015 року було проведено реорганізацію Житомирського технологічного коледжу шляхом його приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури як відокремлений структурний підрозділ - Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури – із збереженням ліцензованого обсягу, державного замовлення на підготовку фахівців та надання йому окремих прав фінансово-господарської самостійності.

Хронологічний покажчик історії коледжу

1911

В Житомирі почала діяти казенна нижча реміснича школа – перший технічний навчальний заклад у місті

1914

Школа справила новосілля у збудованому для неї двоповерховому будинку на Московській вулиці

1915

Верстати і обладнання школи вивезено на Київський снарядний завод

1918

В приміщенні на Московській, 29 почала діяти приватна технічна школа

1919

Знову почала діяти реміснича школа з майстернями

1920

Реміснича школа отримала нову назву: «Перша професійно-технічна школа»

1923

Школа реорганізована в Першу механічно-технічну школу

1924

Відкрита Житомирська об’єднана індустріально-технічна профшкола на базі механічної, хімічної та будівельної профтехшкол

1927

Профтехшкола стала трирічною

1929

Профтехшкола стала чотирирічною

1930

об’єднана індустріально-технічна профшкола реорганізована у Житомирський індустріальний технікум, що оселився на вул. Пушкінській, 42

1931

Перша хвиля більшовицьких репресій вдарила по колективу технікуму

Відбувся перший випуск техніків-механіків в технікумі

1932

Технікум оселився в будинку барона Шодуара на місці сучасного майдану Рад

1935

В технікумі випускається власна багатотиражна газета «Червоний технік»

1936

Технікум підпорядкований Наркомату лісової промисловості СРСР

1937

Технікум розміщується на Пушкінській в будинках №№ 39 і 55

Друга хвиля репресій, вчинених серед викладачів та студентів технікуму

1939

Житомирський індустріальний технікум механічної обробки деревини перейменований у технікум механічної обробки деревини

1941

В зв’язку з окупацією міста ворогом технікум перестав функціонувати

1944

Відновлення діяльності технікуму в будинку на вулиці Пушкінській, 55

1945

Технікум оселився на Московській, 39

1947

Здійснено перший повоєнний випуск техніків-механіків

1953

В технікумі організовано заочну форму навчання

1958

Технікум МОД об’єднаний з Житомирським будівельним технікумом, відкрито будівельне відділення.

Діють вечірні філіали технікуму в Житомирі та Чернігові

1959

Побудовано двохповерховий навчальний корпус

1960

Силами технікуму побудовано найкращий в області спортзал

1962

Будівельне відділення закрито

1969

Побудовано двоповерхове приміщення їдальні

1972

При технікумі створено госпрозрахункові навчально-виробничі майстерні

1973

Розпочато спорудження будівлі нового навчально-лабораторного корпусу

1977

Чотириповерховий навчально-лабораторний корпус технікуму введений в дію

1978

Побудований дев`ятиповерховий гуртожиток на вул. Котовського

1987

На фасаді будинку майстерень технікуму встановлено меморіальну дошку письменнику Миколі Островському

1988

Створено спеціальне відділення з перепідготовки фахівців середньої ланки

1990

Технікум МОД реорганізовано в Житомирський технологічний коледж

1993

Коледж атестовано як вищий навчальний заклад за другим рівнем в системі безперервної освіти

1999

На базі коледжу створено Регіональний центр модульного навчання

2000

Розпорядженням Голови Житомирської облдержадміністрації будинок навчально-виробничих майстерень коледжу внесено до реєстру пам’ятників архітектури місцевого значення

2000

Відкрито нові спеціальності «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж» та «Дизайн»

2001

Урочисто відзначено 90-річчя коледжу, до якого випущено архітектурно-краєзнавчий нарис про історію будинку на Московській, 39

2002

Відкрито нові спеціальності «Соціальна робота» та «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем»

2003

Створено локальну мережу та під`єднано до мережі Internet

2004

Створено відділення екстернату як структурний підрозділ коледжу

2005

Створено електронну бібліотеку

2007

Студенти коледжу у складі Національної збірної України з волейболу стали чемпіонами світу

2008

Почав діяти сучасний мультимедійний навчальний комплекс для проведення занять з хімії

2010

Розпочала роботу нова сучасна комп’ютерна лабораторія

2015

Було проведено реорганізацію Житомирського технологічного коледжу шляхом його приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури як відокремлений структурний підрозділ - Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури

Офіційні установи

Найбільш популярне

http://www.zoofirma.ru/